Привіт, товариство!
Сьогодні вранці на вагах побачив довгоочікувану позначку — 99,2 кг.
Для мене це не просто чергова цифра. Це дуже важливий психологічний бар’єр. Я починав 14 квітня з 115,0 кг, а сьогодні маю вже мінус 15,8 кг.
Минули ті часи, коли вага починалася зі 115. Тепер попереду вже чітко маячить цифра 9 на початку. Моя основна ціль залишається незмінною — 85 кг, тому цей результат для мене лише черговий, але дуже важливий етап.
Що показує графік
Якщо дивитися на графік у цілому, добре видно загальну тенденцію — незважаючи на постійні коливання, вага поступово рухається вниз.
Стартова точка — 115,0 кг. Сьогодні — 99,2 кг. Загальна різниця вже становить 15,8 кг.
При цьому я давно перестав оцінювати результат за одним окремим зважуванням. Вага може змінюватися через воду, сіль, кількість їжі, сон, фізичне навантаження та багато інших факторів.
Тому для мене зараз важлива саме довгострокова тенденція, а не те, що показали ваги конкретного ранку.
36 днів контролю харчування — більшість із них у відрядженні
На сьогодні маю вже 36 днів поспіль ведення харчового щоденника. І це не 36 днів спокійного життя вдома з власною кухнею та холодильником. 30 із цих 36 днів я провів у відрядженні.За цей час змінилося 3 різні регіони, а разом із ними — різні столові, меню, графіки роботи та умови. До цього додаються нічні зміни, переїзди та харчування буквально в польових умовах. Але тут для мене є важливий момент: я не просто приблизно записую те, що з’їв.
Маленькі кухонні ваги постійно зі мною. Я зважую їжу і в столовій, і те, що купую сам, і навіть їжу, яку можуть привезти в поле вночі. Приблизно 40–60% продуктів я купую самостійно. Це дозволяє краще контролювати склад раціону та його калорійність навіть тоді, коли нормальної кухні поруч немає.
Звичайно, абсолютної точності в таких умовах досягнути неможливо. Особливо коли йдеться про готові страви, де я не знаю точну кількість олії чи склад рецепту. Але я можу максимально наблизити свій облік до реальності — і головне, не припиняти його через незручні умови.
«Таблиця калорійності» — мій основний інструмент
Для ведення харчового щоденника я використовую додаток «Таблиця калорійності». Саме там я фіксую продукти, їхню кількість, калорійність та основні поживні речовини.Для мене цінність такого підходу не тільки в самій цифрі калорій. Я бачу, що саме формує мій раціон, скільки отримую білка, жирів, вуглеводів та клітковини.
І коли умови постійно змінюються, така статистика дуже допомагає не діяти навмання.
Що вийшло сьогодні
Сьогоднішній день вийшов практично ідеальним за калорійністю — 2 185 / 2 191 ккал.По макронутрієнтах також усе досить близько до цільових значень: 155 г білка, 213 г вуглеводів та 66,2 г жирів. Клітковини набрав 36,8 г.
Я не намагаюся зробити кожен день абсолютно однаковим. Для мене важливіше загальна стабільність, а не спроба щодня потрапити в кожну цифру до грама.
Але коли бачиш 2 185 ккал при цілі 2 191, мимоволі посміхаєшся.
Що формує мій раціон
За статистикою додатку добре видно основні категорії продуктів, які найчастіше присутні в моєму харчуванні.Основу білка формують м’ясо птиці та субпродукти, риба, готові страви та спортивні добавки. Протеїн особливо виручає тоді, коли між змінами просто немає можливості нормально поїсти.
По вуглеводах основа — свіжі фрукти, крупи, макаронні вироби, супи та інші прості продукти.
Тобто ніякої магії. Звичайна їжа, контроль кількості та зрозуміла для мене система.
Чому 99,2 кг для мене саме психологічний мінімум
Можна сказати, що це просто ще мінус кількасот грамів. Але психологічно перехід нижче 100 кг для мене значно важливіший за черговий мінус 500 грамів. Я починав із 115 кг. І тепер, коли бачу на вагах 99,2 кг, стає набагато легше оцінити весь пройдений шлях. При цьому я не хочу робити висновок, що тепер процес піде рівною прямою вниз. Попереду ще багато кілограмів, і швидкість зниження ваги неминуче буде змінюватися.
Але головне вже зрозуміло: система працює навіть тоді, коли навколо далеко не ідеальні умови.
Що я зрозумів за цей етап
Не потрібно чекати ідеальних умов. У моєму випадку їх просто немає. Є відрядження, нічні зміни, різні столові, їжа в полі та постійно змінюваний графік. Тому я не намагаюся створити ідеальні умови. Я просто адаптував систему під ті, які маю. Трекінг прибирає багато зайвої тривоги. Коли бачиш не тільки вагу, а й калорійність, білок та загальну динаміку, стає набагато простіше розуміти, що відбувається. Маленькі ваги виявилися одним із найкорисніших інструментів. Вони постійно лежать у мене серед речей і їздять разом зі мною. Столова, магазин, готель, поле — мені вже простіше зважити їжу, ніж намагатися вгадати її кількість.
І головне — система повинна працювати не в ідеальному житті, а в реальному. У мене зараз саме такий варіант.
Що далі?
Перший великий психологічний бар’єр пройдений.115,0 кг → 99,2 кг.
Мінус 15,8 кг.
Але кінцева ціль залишається незмінною — 85 кг.
Тепер хочеться не просто побачити цю цифру на вагах, а прийти до неї максимально адекватно: без голодування, без екстремальних дієт і без втрати того, що я хочу зберегти — нормального самопочуття та м’язової маси.
Рухаємось далі.
Коли я пишу про нічні зміни, відрядження та складні умови харчування, я зовсім не хочу порівнювати це з умовами, у яких щодня перебувають наші захисники.
Мої робочі труднощі — це цивільний побут і робочі обставини, які навіть близько не можна ставити в один ряд із тим, через що проходять військові.
Цей матеріал виключно про мій особистий досвід і спробу привести до ладу власне харчування та спосіб життя в тих умовах, які маю.
Останнє редагування:



